Вітаємо з першим днем зими!

На вас уже чекає зимова добірка книжок, а також добірка віршів зимової тематики:
      Гра у сніжки
Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився.
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!
                 П. Воронько
       Два плюс два
Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.
А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!
                А. Качан
              Зимові свята
Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах. Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам’яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить.
                              М. Рильський
      Подарунки від зайчика
Через поле, через ліс,
З пагорбка в долинку
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Їхав навіть уночі,
Не боявсь нічого,
Бо летіли два сичі
Попереду нього.
І освітлювали путь
Очі їх — вуглинки.
Подарунки привезуть
Вчасно на ялинку.
             А. Музичук 
       Дід Мороз
Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.
Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!
Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,
Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!
       Зайчикові вуха
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
                 В. Каменчук
      Йде в кожусі Дід Мороз
Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Дід Мороз —
Аж сніЖок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.
                Леонід Талалай
       Новорічна ялинка
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
                 М. Рильський
           Завірюха
Розгулялась завірюха —
Виє, стогне і свистить. 
Затуля Оксанка вуха 
І від страху аж тремтить. 
— Ти не бійся, — каже тато. — 
Завірюха не страшна. 
Це ж бо лижам і санчатам 
Намітає сніг вона. 
Кучугури встануть вранці 
Будуть гірки дітворі… 
Скинуть ягоди Оксанці 
Із калини снігурі.
                 О. Винокуров
        Пряля
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде…
                ТЛ. Костенко
       Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі — лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
           В. Кленц
      Зима
Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші в норах у землі.
Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.
А під снігом в підземеллі,
В земляній м’якій постелі,
Де немає світла дня,
Причаїлося зерня.
Там не холодно зернинці —
Спить вона, мов на перинці,
Й тихо снить хороші сни
Про веселі дні весни.
          Наталя Забіла
     Десь затрималась Зима
Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми…
Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?
От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.
І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є —
мeнe ж нeмa!
     Зайчикова ялинка
Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
Гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
Вирубав та взяв
І собі за плеченьки
Міцно прив’язав.
Тільки в путь-доріженьку
Рушив, поспішив,
Як до мене зайчики —
Плиг із-за кущів.
— Ой, куди ж це, братику,
Ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
Танці повести?
— Ні, не можу, братики,
Прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
Краще поможіть.
Бо давно вже діточки
Ждуть у дитсадку
На рясну ялиночку,
Гарну отаку!
От коли вквітчаємо
Ми її як слід
Та засяють вогники
Між зелених віт, —
Тут почнуться радощі
Для малих діток:
Разом з ними зайчики
Підуть у танок!
               Наталя Забіла
      В лісі
Метелиця-хурделиця
Замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться
Під соснами сніжок.
Стрибають прудко білочки
По соснах угорі.
Напудрились на гілочках
Поважні снігурі.
Зайчата стали білими, —
Ну зовсім наче сніг! —
Щоб в лісі не зуміли ми
Відшукувати їх.
             Наталя Забіла
   Падав сніг на поріг
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
             Воронько Платон
Вже зима в дорозі
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком — жучок,
Дідусь — під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.
        Олександр Богемський
    Зимонька
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум`яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
                Л. Забашта
       Зима
Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
         Л. Куліш-Зіньків
        Білий кіт
Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик —
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.
            В. Бондаренко
      Сніг іде
Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?
         М. Познанська
    Наша ялинка
За вікном летять сніжинки 
І сідають на вікні. 
Ми танцюєм круг ялинки 
І співаємо пісні.
            Наталя Забіла
       Білий іній
На деревах білий іній,
Кущ — мов білий їжачок,
На паркані, вчора синім,
Безліч білих голочок!
Навіть дідова руда побіліла борода.
      Зайчикова ялинка
Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
Гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
Вирубав та взяв
І собі за плеченьки
Міцно прив’язав.
Тільки в путь-доріженьку
Рушив, поспішив,
Як до мене зайчики —
Плиг із-за кущів.
— Ой, куди ж це, братику,
Ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
Танці повести?
— Ні, не можу, братики,
Прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
Краще поможіть.
Бо давно вже діточки
Ждуть у дитсадку
На рясну ялиночку,
Гарну отаку!
От коли вквітчаємо
Ми її як слід
Та засяють вогники
Між зелених віт, —
Тут почнуться радощі
Для малих діток:
Разом з ними зайчики
Підуть у танок!
                  Наталя Забіла
     Ялинка
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він — туди…
“Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці!.
Страшно стало… “Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!”.
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку…
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
                     О. Олесь
    Новорічна пригода
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: “Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов…”
А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров?
А з бюро добрих послуг прийшов?
Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова мені не сказав.
Він лише мені руку потис —
І я інеем білим обріс!
              Качан Анатолій
      Дід Мороз
Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.
Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!
Розв’яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,
Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!
      Новорічні подарунки
За віконцем зимонька 
Снігу намітає, 
А дитяче серденько 
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі 
Дід Мороз зайде. 
Купу подаруночків 
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко 
Серце завмирає, 
Дитинча замріяне 
Дивини чекає…
           С. Гордієнко
   Білі мухи
Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
                      М. Рильсь
Веселий сніг
Падав сніг,
Падав сніг —
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки —
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!
            Оксана Санато Ой летять сніжинки
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
                        Г. Бойко
З Новим роком!
З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!
Іван Франко
Вірш про зиму для дітей
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає…
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
                  Іван Франко