Освітня програма 2024 - 2025 н.р.

ЗМІСТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

1.ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дубов’язівський  ліцей Дубов’язівської селищної ради Конотопського району Сумської області знаходиться в комунальній власності, є юридичною особою, має  печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Розташована за адресою: 41665  Сумська область Конотопський район смт. Дубов'язівка вул. В.Глуховця  №3.

Директор: Савченко А.В.

Ліцензія: Розпорядження  голови Сумської  обласної адміністрації від 11.04.2018 № 235-ОД «Про видачу ліцензії на освітню діяльність закладу освіти»

Засновником освітнього закладу є Дубов’язівська селищна рада

Рік заснування: 1951  

За Cтатутом Дубов’язівський ліцей є комунальним закладом освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття початкової, базової загальної середньої освіти та повної загальної середньої освіти (профільної освіти). Статут закладу (ідентифікаційний код  32888740 ) Освітня програма на 2024/2025 навчальний рік розроблена відповідно до нормативно-правових актів.

Конституції України

Законів України:

- «Про освіту»;

- «Про повну загальну середню освіту»;

- «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти»;

- «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності».

Указів Президента України:

- «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»  від 25 травня 2020 року № 195/2020;

- «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX (із змінами);

- «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» від 16 березня 2022 року №143.

Постанов Кабінету Міністрів України:

- «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23 листопада 2011р. №1392 (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 07.08.2013р. №538,  від 26.02.2020 № 143);

- «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» від 30 грудня 2015 року №1187 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №347 від 10.05.2018, №180 від 03.03.2020, № 365 від 24.03.2021);

- «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами від 14 лютого 2017 р. №88 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 863 від 15.11.2017, № 88 від 21.02.2018, № 129 від 27.02.2019, № 152 від 26.02.2020, № 477 від 17.05.2021, № 365 від 26.03.2022, №396 від 09.04.2024);

- «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» від 13 вересня 2017 р. №684 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 19.09.2018 №806, від 17.07.2019 № 681 від 05.09.2023 №985);

- «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 21 лютого 2018 р. №87 (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року №688, № 898 від 30.09.2020);

- «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти» від 30.09.2020 р №898 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 972 від 30.08.2022);

- «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. №957 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №483 від 26.04.2022, № 979 від 30.08.2022);

- «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», від 23 липня 2024 року №841;

Розпоряджень Кабінету Міністрів України:

- «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14 грудня 2016 р. №988 (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 592-р від 22.08.2018);

- «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» від 13.12.2017 №903-р (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями КМ № 592-р від 22.08.2018, № 251-р від 17.04.2019);

- «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти» від 7 квітня 2023 р. №301-р.

Наказів Міністерства освіти і науки України:

- «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів загальноосвітніх навчальних закладах» від 20 лютого 2002 року №128 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти №572 від 09.10.2002, № 921 від 17.08.2012, №401 від 08.04.2016);

- «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» від 13.04.2011 №329;

- «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» від 21.08.2013 р. №1222 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки №1009 від 19.08.2016), додаток 2 «Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»;

- «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання від 14.07.2015 №762 (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019 №621, від 01.03.2021 № 268);

- «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти» від 12 січня 2016 року №8 (із змінами внесеними наказами МОН України від 06.06.2016 № 624, від 24.04.2017 №635, від 10.07.2019 №955, від 10.02.2021 №160№ 165 від 15.02.2023);

- «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» від 20.04.2018 №405, (згідно наказу МОНУ №235 від 19.02.2021, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки №983 від 13.09.2021);

-  «Про деякі питання документів про загальну середню освіту» від 16 жовтня 2018 року №1109;

- «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації від 07 грудня 2018 року №1369 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020, № 1431 від 24.12.2021, № 689 від 16.05.2024);

- «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» від 23 квітня 2019 року №536 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки №160 від 10.02.2021, № 160 від 10.02.2021);

- «Деякі питання організації дистанційного навчання» від 08.09.2020  №1115 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 201 від 24.02.2023);

- «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» від 09.08.2024 № 1120;

- «Про надання грифа «Рекомендовано міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» від 12 липня 2021 р. №795 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки №898 від 10.08.2021, №1031 від 29.09.2021);

- «Про затвердження методичних   рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 №813;

-«Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», від 02.08.2024 №1093;

- «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України» від 12 серпня 2022 року №743;

- «Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» від 15.05.2023 №563;

- «Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти» від 24.07.2023 №883, від 16.08.2023 р. №1001, від 06.09.2023 р. №1090;

- «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» від 13.06.2024 року № 836.

Листів Міністерства освіти і науки України:

- «Щодо застосування державної мови в освітній галузі від 01.02.2018 №1/9-74»;

- «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи» від 02.04.2018 р. №1/9-190;

- «Щодо особливостей організації освітнього процесу у 7-9 х класах в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»» від 11.08.2023 р. 1/11938-23.

- «Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти від 23.08.24 р № 1/15281-24

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021, №1371 від 01.08.2022).

Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року №102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами та доповненнями).

Освітня програма містить:

- пояснювальну записку;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

- перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу;

- опис інструментарію оцінювання.

Освітня програма:

- відповідає структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

- визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

- містить навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;

- містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі та навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містять опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

- описує форми організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма закладу містить інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу. Реалізація освітньої програми здійснюється за кошти державного та місцевого бюджетів.

          Головною метою освітнього  закладу є надання якісних освітніх послуг, всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства,  навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.

Основним завданням освітнього закладу є:

- створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти, безпечного освітнього середовища, зокрема в умовах воєнного стану;

- забезпечення різних форм здобуття освіти та організація освітнього процесу у різних форматах, залежно від потреб та безпекової ситуації;

- реалізація Державних стандартів початкової та базової освіти;

- впровадження розвивального, мотиваційного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей із постійною психологічною підтримкою в умовах воєнного стану;

- створення безбар’єрного простору із розумним пристосуванням та універсальним дизайном;

- забезпечення безперервного процесу підвищення якості освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня, застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання сучасних технологій навчання, цифровізація та діджиталізація освітнього процесу;

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей,  формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; формування національно-патріотичної свідомості, виховання громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

- формування бажання і вміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

- виховання людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;

- запровадження сучасних інструментів підходів, форм, методів, засобів навчання з дотриманням принципів академічної доброчесності;

- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу, реалізація педагогіки партнерства.

          Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» заклад забезпечує право здобувати освіту в різних формах. Основною формою є інституційна очна (денна), за потреби заклад може організувати дистанційну та індивідуальні форми здобуття освіти, (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), впроваджувати інклюзивне навчання, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

          Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, тривалість навчального тижня - 5 днів.

          Дистанційна форма здобуття освіти, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, або із використанням технологій дистанційного навчання, за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу та єдиної освітньої платформи закладу Google Workspace for Education .

          Індивідуальна форма здобуття освіти – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком, забезпечується педагогічними працівниками за місцем проживання учнів та організовується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти: екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства; сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства; педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, потребує такої форми.

          Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

          Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

2. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

          У зв’язку із зупиненням дії частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо тривалості, дати початку та закінчення навчального року, а також надання відповідних повноважень Уряду, під час дії воєнного стану, Постановою КМУ врегульовано питання організованого початку 2024/2025 навчального року.

          Освітній процес у 2024/2025 навчальному році організовується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу, навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо. Тривалість канікул у закладі впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.

  Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр - 02.09.2024-27.12.2024 (16 тижнів - 80 днів)

ІІ семестр - 13.01.2025-30.05.2025 (19 тижнів - 95 днів)

Впродовж навчального року для учнів 1-11 класів проводяться канікули - 34 дні:

осінні - 26.10.2024-03.11.2024 (9 днів)

зимові - 28.12.2024-12.01.2025 (16 днів)

весняні - 22.03.2025-30.03.2025 (9 днів)

 Навчання відбувається в одну зміну, початок занять, о 08 год. 30 хв. Тривалість уроків: 1 клас– 35 хвилин; 2-4 класах – 40 хвилин; 5-9 класах - 45 хвилин.

          Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, відповідно Указу Президента України №143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», листа Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22.

          Відповідно статі 12 Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року №1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020, №1431 від 24.12.2021, №689 від 16.05.2024) навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників І, ІІ, ІІІ ступенів, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством. Державна підсумкова атестація учнів початкової школи здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти. Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.           Зарахування, відрахування та переведення учнів здійснюється відповідно до території обслуговування, яка закріплена міською радою, наказу МОН України від 14.07.2015 №762 «Про затвердження Порядку переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік навчання (із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки від 08.05.2019 №621, від 01.03.2021 № 268) та наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки №825 від 10.06.2024).

3. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Вимоги до осіб з ООП

          Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти не обов’язково з шести років, а з іншого віку, а тривалість їхнього навчання у початковій та базовій школі може бути подовжена з доповненням корекційно-розвитковим складником.

          Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 «Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти» (із змінами та доповненнями).

4.   ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ОРІЄНТОВНА ТРИВАЛІСТЬ І МОЖЛИВІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ПРЕДМЕТІВ.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу ліцею за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальні плани для 1-11 класів дають цілісне уявлення про зміст і структуру початкової, базової та повної загальної середньої освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).

4.1. Освітня програма початкової школи

Робочі навчальні плани сформовано на основі:

- Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко для 1 – 4 класів (наказ МОН України № 743 від 12 серпня 2022 року «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»);

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів початкової середньої освіти для учнів 1-4 класів складає 3500 годин/навчальний рік:

- 1-х класів – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік);

- 2-х класів – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік);

- 3-х класів – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік);

- 4-х класів – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено:

-        Робочий навчальний план для 1-2-х класів (додаток 1);

-        Робочий навчальний план 3-4 класи (додаток 2)

-       Для учня 4 класу Капштика Вадима організована індивідуальна форма навчання – педагогічний патронаж. Детальний розподіл годин зазначено в додатку 8 .

Тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин. Тривалість індивідуального корекційно-розвиткового заняття становить 25 хвилин.

Години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня та відповідно до висновку Інклюзивно-ресурсного центру.

Для забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими освітніми потребами початкової школи створено п’ять  інклюзивні класи: 1,2, 3а,3б,4. Виділено п’ять  ставок асистента вчителя в інклюзивних класах.

Створена група подовженого дня (0,5 ставки).

Варіативна складова реалізується через  підсилення інваріантної частини:

1 тижневу годину на вивчення предмету “Українська мова ” в 1 класі;

1 тижневу годину на вивчення предмету “Українська мова ” в 2 класі

1 тижневу годину на вивчення предмету “Українська мова ” в 3 класі

1 тижневу годину на вивчення предмету “Українська мова ” в 4 класі

Реалізація освітніх галузей

-        Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через предмети “Українська мова. Навчання грамоти” (1-й клас) та «Українська мова» та «Читання» (2-і класи), “Українська мова” (3-4-і класи), «Іноземна мова» (Англійська мова).

-        Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Математика».

-        Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» галузі реалізуються через предмет «Я досліджую світ».

-        Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через предмет «Фізична культура».

-        Освітня галузь «Технологічна» та «Мистецька» реалізується через окремі предмети “Дизайн і технології” та інтегрованого курсу «Мистецтво» в 1-4-х класах.

-        Освітня галузь «Інформатична» реалізується через предмет «Інформатика».

Контроль і оцінювання учнів початкових класів.

Навчальні досягнення учнів у 1–2-му класах підлягають формувальному оцінюванню. Після закінчення І та ІІ семестру учням 1-4 класів видається Свідоцтво досягнень, в якому оцінюються успіхи учнів та індивідуальний прогрес.

Навчальні досягнення учнів у 3–4-му класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.  Протоколом педагогічної ради від 29.08.2024 № 1 затверджено рівневе оцінювання здобувачів освіти.

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

4.2.1. Освітня програма 5-7-х класів

Робочі навчальні плани  5-7-х класів ліцею сформовано на основі Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти» та наказу МОН № 1120 від 09 серпня 2024 р. “Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти”. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в додатку 3.

Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти:

- для учнів 5-х класів складає 1085 годин/навчальний рік.

- для учнів 6-х класів складає 1190 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження на циклі базового предметного навчання:

-        для учнів 7-х класів складає 1225 годин/навчальний рік.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 5-11 класах – 45 хвилин.

Години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня та висновку Інклюзивно-ресурсного центру.

Для забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими освітніми потребами базової початкової школи створено три інклюзивні класи: 5-Б, 6-Б, 7 класах. Виділено три ставки асистента вчителя в інклюзивних класах.

Варіативна складова  реалізується через підсилення інваріантної частини:

-        1 тижневу годину на вивчення предмету “Досліджуємо історію і суспільство” в 5, 6 , 7 класі ;

-        1 тижневу годину на вивчення предмету “Українська мова ” в5, 6 та 7  класі;

- 2 тижневі години на вивчення предмету “Матиматика  ” в 5, 6  класі ;

-0,5  тижневої години на вивчення предмету «Геометрія» в 7 класі;

-0,5 тижневої години на вивчення предмету «Алгебра» в 7 класі;

-     0,5 тижневої години на вивчення «Української мови»  в 5, 6, 7 класі.

-     0,5 тижневої години на вивчення «Української літератури»  в 5, 6, 7 класі;

-      0,5 тижневої години на вивчення «Зарубіжної літератури» в 5,6,7 класі;

- 0,5 тижневої години на вивчення Інтегрованого курсу Пізнаємо природу в 5 класі;

-1 тижневу годину на вивчення  Інтегрованого курсу Пізнаємо природу

 в  6 класі ;

-1 тижневу годину на вивчення  предмету «Географія» в 6 класі;

-1 тижневу годину на вивчення  Інтегрованого курсу Мистецтво» у 5,6,7 класі

-0,5 тижневої години на вивчення предмету «Технології» в 5, 6 класі

-0,5 тижневої години на вивчення предмету «Інтегрованого курсу Здоров’я, безпека та добробут» 7 класі

 В таблиці позначено наступним чином: “+1”

Реалізація освітніх галузей

-        Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через окремі предмети «Українська мова”, “Українська література”, “Зарубіжна література”, «Англійська мова».

-        Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Математика» (5-6-і класи), окремі предмети “Алгебра” та “Геометрія” в 7-х класах.

-        Освітні галузі «Природнича» реалізується через інтегрований курс «Пізнаємо природу» (5-6-і класи), предмет “Географія” в 6-7-х класах, “Фізика”, “Хімія”, “Біологія” в 7-х класах.

-        Освітня галузь “Соціальна і здоров’язбережувальна” - через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» в 5-7-х класах та через курс соціального емоційного та етичного спрямування    «Етика» у 5-6 класах.

-        Освітня галузь “Громадянська та історична” - через інтегрований курс “Досліджуємо історію і суспільство” в 5-6-х класах, “Історія України”, “Всесвітня історія”, “Громадянська освіта” в 7-х класах.

-        Освітня галузь «Інформатична» реалізується через предмет «Інформатика».

-        Освітня галузь “Технологічна” через предмет “Технології”.

-        Освітня галузь «Мистецька» реалізується через  Інтегрований курс «Мистецтво».

-        Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через предмет «Фізична культура».

Кількість навчальних годин за освітніми галузями визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону.

Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, може бути перерозподілена між освітніми компонентами цієї освітньої галузі, або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти.

Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані закладу освіти на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника, виділеного на ту чи іншу освітню галузь.

 Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані ліцею не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

Предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень вивчаються протягом одного семестру.

Оцінювання учнів 5-7-х класів

Педагогічною радою визначено адаптаційний період, упродовж якого поточне та тематичне оцінювання не здійснюється, а саме вересень 2024-2025 н.р.. Учні 5-х класів підлягають формувальному оцінюванню у цей період (Протокол педради від 29.08.2024 № 1). З жовтня учні 5-х класів підлягатимуть бальному оцінюванню відповідно до критеріїв МОН.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

-       Для учня 5а класу Сілаєва Олександра організована індивідуальна форма навчання – педагогічний патронаж. Детальний розподіл годин зазначено в додатку 7

4.2.2. Освітня програма 8 - 9 класів

Освітня програма 8 - 9 класів ліцею розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 1), схвалена педагогічною радою закладу освіти та затверджена директором.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3 640 годин/навчальний рік:

-        для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

-        для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено:

-        Робочі навчальні плани для 8 класу (додаток 4) та 9 класу (додаток 5).

Педагогами ліцею для недопущення перевантаження учнів за рішенням педагогічної ради (Протокол педагогічної ради від 29.08.2024 № 1) при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (мистецтво, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах) за наявності відповідної довідки. Години варіативної складової у 8-х класах розподілено слідуючим чином:

- 1 тижневу годину в 8А та 8-Б класах виділено на вивчення курсу за вибором «Синтаксис простого та простого ускладненого речення»

- 1 тижневу годину  в 8А та 8Б виділено на вивчення курсу за вибором «Українознавство»

- 1 тижневу годину  в 8А та 8Б виділено на вивчення курсу за вибором «Задачі економічного змісту в курсі алгебри».

Години варіативної складової у 9 класі спрямовані на розширене вивчення української мови та літератури (таб. 8 Типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405)

Реалізація освітніх галузей:

-        Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова».

-        Освітня галузь «Математика» реалізується через предмети «Алгебра» та «Геометрія».

-        Освітня галузь «Суспільствознавство» - через предмети «Історія України» та «Всесвітня історія» в 8-9-х класах та “Основи правознавства” в 9-х класах.

-        Освітня галузь «Мистецька» реалізується через предмет «Мистецтво».

-        Освітня галузі «Природознавство» реалізується через предмети «Біологія», «Географія», “Фізика”, «Хімія».

-        Освітня галузь «Технологія» реалізується через предмети «Інформатика» та «Трудове навчання».

-        Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» - через предмети «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

4.3. Освітня програма 10-11-х класів (профільна освіта)

Освітня програма профільної середньої освіти 10-11 класи Ліцею розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма ІІІ ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2520 годин/навчальний рік:

-        10-і класи – 1260 годин/навчальний рік,

-        11-і класи – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено:

-        Робочий навчальний план для 10-11го класу (додаток 6)

Для складання навчального плану для 10 - 11 класів Дубов’язівського ліцею обрано другий варіант організації освітнього процесу (таблиця 2), який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку здобувачі освіти обрали «Інформатику» та «Технології».

Розподіл годин варіативної частини:

В 10-у класі за рахунок варіативної складової додатково надано:

• 1 тижневу годину на вивчення української мови;
• 1 тижневу годину на вивчення української літетатури;
• 1 тижневу  годину на вивчення історії України;
• 2 тижневі години на вивчення математики;
• 1 тижневих годину на вивчення курсу за вибором «Агросфера»

В 11-у класі за рахунок варіативної складової додатково надано:

• 1 тижневу годину на вивчення української мови;
• 1 тижневу годину на вивчення української літератури;
• 1 тижневу годину на вивчення історії України;
• 2 тижневі години на вивчення математики;
• 1 тижневу години на вивчення предмету біології.
• 1 тижневу годину на вивчення предмету географія.

Додатковий час на навчальні предмети, курси за вибором, виділено з урахуванням інтересів учнів, та вибору предметів НМТ.

  Навчання предмету “Захист України” відбуватиметься в шкільному осередку. Поділу за статями не допускається

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

  Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»

          Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі та об’єкти проєктно-технологічної діяльності із «Технологій» та «Трудового навчання»:

5. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Освітню програму укладено за освітніми галузями. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених Міністерством освіти і науки України.

В рамках навчальних програм визначено: очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти); пропонований зміст предмета; реалізацію в змісті предмета наскрізних змістових ліній; внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).

Освітня програма забезпечує досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України «Про освіту».

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони враховуються при формуванні освітнього середовища Ліцею.

6. ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ  ПЛАНІВ, ПРОГРАМ ТА МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти. Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів.

          Базова освіта передбачає два цикли навчання: адаптаційний цикл 5-6 класи та цикл предметного навчання 7-9 класи.

          Програма базової освіти 5-7 класи, охоплює перелік предметів, інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі; рекомендований розподіл навчального навантаження між навчальними предметами, інтегрованими курсами обов’язковими для вивчення,  визначених Державним стандартом базової  освіти

          Програма базової середньої освіти 8-9 класи окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей через окремі предмети, інтегровані курси.

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів Типових освітніх програм:

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів Типових освітніх програм:

1-4 класи

5 - 6 класи, навчальні програми, складені на основі модельних навчальних програм, адаптаційного циклу (5-6 класи), затверджені педагогічною радою закладу

7 клас, навчальні програми, складені на основі модельних навчальних програм, циклу предметного навчання, затверджені педагогічною радою закладу

Навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, містять опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.

Навчальні програми 8-9 класи

Українська мова

Українська література

Англійська мова

Зарубіжна література

Історія України. Всесвітня історія

Основи правознавства

Математика .Алгебра. Геометрія

Біологія

Географія

Фізика

Хімія

Трудове навчання

Інформатика

Основи здоров’я

Фізична культура

Мистецтво

Навчальні програми для 10-11 класів

Українська мова

Українська література

Англійська мова

Зарубіжна література

Історія України. Всесвітня історія

Громадянська освіта

Математика.

Біологія

Географія

Фізика і астрономія

Хімія

Технології

Інформатика

Фізична культура

Захист України

Навчальні програми варіативної складової

Українознавство

Задачі економічного змісту в курсі алгебри

Синтаксис простого та простого ускладненого речення

Агросфера

7.  ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ.

          Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

          Освітній процес організовується за такими циклами:

- перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

- -другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

- перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);

- другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання).

-профільний рівень 10-11 класи

          У 2024/2025 навчальному році функціонуватимуть     класів, в яких будуть навчатися      учнів. 

Форма навчання  очна з використанням дистанційних технологій, в одну зміну. Освітній процес розпочинається о 8.30 та закінчується не пізніше 17.00, субота та неділя - вихідні дні.

          Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення якісної освітньої діяльності Режимом роботи закладу визначається чергування предметів, розклад навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

          Залежно від безпекової  ситуації форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року, може організовуватися в дистанційному форматі або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різних предметів, виду занять, або для різних класів, коли частина класів навчається очно, інша – дистанційно в синхронному режимі.

          Навчання учнів, що належать до групи тимчасово переміщених осіб, організовують за заявою батьків у зручний для них спосіб. Для забезпечення досягнення результатів, визначених Державним стандартом, учням, які належать до групи тимчасово переміщених осіб, застосовується принцип гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення.

          Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, практичні заняття, навчальні проєкти, семінари, форуми, спектаклі, конференції, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок - дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, тощо. Під час освітнього процесу реалізуються дослідницькі, інформаційні, мистецькі, діяльнісні методи, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи тощо. Із розвитку компетентностей проводяться лабораторні, практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, розрахована на більш самостійну діяльність учнів.      

          Екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати знання. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).  Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеоролики (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Учням, які готуються здавати ДПА можливе проведення додаткових консультацій, за затвердженим графіком, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультації будується за принципом питань і відповідей, можуть проходити як офлайн так і в онлайн форматах

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, вимірювання результатів, моніторинг успішності може здійснюватися у формі співбесіди, онлайн-тестів, Google Forms, контрольного навчально-практичного заняття, захисту проєкту. Практикується використання елементів STEM-технологій.

За необхідності освітній процес може відбуватися з використанням  технологій дистанційного навчання із застосуванням спеціальної онлайн-платформи  Smart School

Уроки відбуваються, відповідно до затвердженого режиму роботи закладу та розкладу занять, у синхронному режимі за допомогою Zoom, Google Meet, при довготривалих повітряних тривогах чи відключенні електроенергії в асинхронному режимі. Для усіх предметів та класів створені Google Classroom.

Форми організації освітнього процесу можуть розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, в рамках педагогічної свободи, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

8.  ОПИС ІНСТРУМЕНТІВ ОЦІНЮВАННЯ.

          Оцінювання - це процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного  учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності. Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності. Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

          Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

          Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів освітнього компонента навчального плану. Педагогічна рада закладу може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента чи не оцінювання окремих предметів, курсів.

          У закладі освіти розроблено систему оцінювання, що включає принципи, форми, методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну шкалу оцінювання та ілюструє культуру оцінювання, сформовану закладом освіти. Оцінювання результатів навчання учнів у закладі здійснюється відповідно статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», наказу МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН України від 01.04.2022  №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», листа МОН України від 11.08.2023 р. 1/11938-23 щодо особливостей організації освітнього процесу у 7-9 х класах в умовах реалізації концепції «Нова українська школа», наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 р. №1222 із змінами, додаток 2 «Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 №496, Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затверджених наказом МОН від 07.12.2018 №1362 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 09.01.2020 № 21, №1096 від 02.09.2020), Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 №762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року №621), наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 №563, «Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», наказу Міністерства освіти і науки України від 13.06.2024 року №836 «Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», рішення педагогічної ради від 28.08.2024 № 1 «Про заповнення класного журналу НУШ».

          Оцінювання результатів навчання учнів зорієнтоване на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання учнів 1–4 класів

          Оцінювання в 1-4 класах здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти та чинних Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНУ. Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

- формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

- підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

          Оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.    Важливим компонентом освітнього процесу в НУШ є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт- суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників.

          Однією з ключових рис в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу використовуватиметься вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Так, запроваджується поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

          Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

          Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

- підсумкового оцінювання, мета якого-співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

          Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання буде дотримано  алгоритм діяльності вчителя під час його організації:

1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

          Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Оцінювання учнів 5-7 класів

Оцінювання учнів 5-7 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 року. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» 

Основними функціями оцінювання є:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку).

          Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

          Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки начального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб i скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

          Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти i науки України визначає в установленому законодавством порядку.

          Оцінювання результатів навчання учнів здійснюються згідно з вимогами до обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі  компетентісного підходу.  Оцінювання  дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

          Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так i на різних його етапах (підсумкове). 

          Оцінювання результатів навивання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів i засобів:

усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження;

аналіз портфоліо;

письмових  завдань  (окремі  навчальні  завдання,  зокрема  тестові з використанням IT, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проєкти; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

завдань із використанням IT (онлайн-тести, презентацій результатів завдань та досліджень, комп'ютерні продукти тощо);

caмooцiнювання, взaємооцінювання;

 комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

          Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних i змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

          Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися практичний психолог.

          Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різнях класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

          Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів  навчання  учнів  може  здійснюватися  очно  a6o  дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних(цифрових) технологій, зокрема відеоконференцій. 

          Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

          У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності i запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

          Оцінка е конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (a6o осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

          Формувальне оцінювання — інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

          Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) відображає як процес навчання учнівства так i результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній пporpec протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації i повинне відповідати цілям i завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня / учениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівняти діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого     уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформаційно (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює пoкaзники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об'єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов'язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

          Для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

          Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли учні із обов’язковими очікуваними результатами навчання,          визначеними Державним       стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їх проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох a6o всіх rpyп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, i мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

          Підсумкове оцінювавши за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювавши за освітніми галузями (додаток 2) до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 з урахуванням різних форм i видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов'язкових результатів навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма трупами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювавши за освітніми галуззями. 

          Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів  навчання,  застосовують  для  вироблення  навчальних  цілей на наступний період, визначення труднощів що постали перед учнями, та коригування освітнього процесу. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню, за рішенням педагогічної ради, протокол від 30.10.2023 №2 «Про визначення єдиного документа коригування оцінок учнів закладу».

          Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставлять на підставі загальних оцінок за I та II семестри a6o скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.

          Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. 

          Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, i фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

          Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів i слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

          Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювався. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.

початковий (1–3 бали);

середній (4–6 балів);

достатній (7–9 балів);

високий (10–12 балів).

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.

Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.

2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр

За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 8-9 класів,

          Оцінювання учнів 8-9 класів здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.

   Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана  на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання.  Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та  навчальної активності школярів.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі  семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну. Глибина знань-усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань- уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань-тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань -кількість знань, визначених навчальною програмою. Системність знань-усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички-дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого-людей, явищ, природи, пізнання тощо.

Оцінювання на екстернатній формі

          Екстерни складають річне оцінювання та державну підсумкову атестацію. Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року. Результати річного оцінювання оформлюються протоколом оцінювання.

          Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти.

Оцінювання на сімейній формі.

          Здобувачі освіти за сімейною формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також державну підсумкову атестацію.

          Учні початкових класів за сімейною формою освіти, за бажанням одного з батьків чи інших законних представників, за індивідуальним навчальним планом можуть проходити оцінювання додатково (більш як два рази на рік). Для них формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за участі педагогічного працівника та одного з батьків чи інших законних представників. Таке оцінювання може бути організоване в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти. Час для такого оцінювання визначає заклад освіти, але це має бути не більше ніж 4 навчальні дні впродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

1) На проведення формувального, підсумкового (семестрового, річного) оцінювання – 1 навчальна година з кожного предмета;

2) На проведення атестації в закладі освіти (якщо вона проводиться не разом з іншими здобувачами освіти відповідного класу): з української мови або мови навчання національних меншин (диктант) – 1 навчальна година; з інших навчальних предметів – 1 навчальна година з кожного навчального предмета у 1–4 класах, 2–3 навчальні години з кожного навчального предмета у 5–9 класах (розділ 5 пункт 2 Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

Заклади освіти забезпечують ознайомлення учнів/учениць із переліком питань, за якими здійснюється оцінювання. Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності). Завдання для оцінювання складає заклад освіти (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

Оцінювання учнів з ООП.

Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності, для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби). Індивідуальний навчальний план розробляється на основі освітньої програми закладу і результати навчання оцінюються за орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень, що встановлені для закладу.

Оцінювання учнів на дистанційні формі чи з використанням технологій дистанційного навчання.

          Для учнів 1-2-х початкової школи застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3-4-х класів початкової школи та базової– поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання).

Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

          У синхронному режимі, учні можуть: виконувати тести на освітніх платформах за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня; виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів; брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, запис відеовідповідей, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів індивідуально або в групах; брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів; виконувати інші завдання, які пропонує вчитель.

          У асинхронному режимі, налаштовується опція: проходження тесту один раз, обмеження в часі на виконання завдання, встановлення термінів для здачі тесту, контрольної, практичної або самостійної роботи тощо, перевірка вручну, без показів правильних відповідей, повідомлення результатів індивідуально після здачі робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв’язку.

          Результати оцінювання навчальних досягнень фіксуються в електронному журналі, щоденнику (за наявності), паперовому журналі, надсилаються в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

          Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній і письмовій формах, застосовуючи такі його види: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо. Кількість робіт, які підлягають поточному оцінюванню та передбачають фіксацію оцінки у класному журналі, під час дистанційного навчання варто оптимізувати з метою уникнення перевантаження учнів.

          Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх здобувачів освіти, незалежно від форми, за якою вони здобувають освіту. Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів діяльності. Річне оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та другий семестри навчального року.

          Якщо оцінювання проводиться в синхронному режимі, рекомендовано передбачити додаткову можливість його проходження для учнів, які не мають технічних засобів навчання або постійного підключення до мережі Інтернет, а також для тих, у кого відбувся технічний збій під час проходження оцінювання.

          За відсутності засобів Інтернет-зв’язку, зворотній зв’язок з учнями вчитель може підтримувати в телефонному режимі, а виконані завдання отримувати поштою.

                                       НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

               Додаток №1

складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас),

розробленою під керівництвом О.Я. Савченко,

затвердженою  наказом МОН     України від 12.08.2022 №  743

 Навчальний план І  ступеню (початкова школа)

 Дубов’язівського ліцею

Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області

2024/2025 н.р.

                                                                 Додаток №2

                                         складений за Типовою освітньою програмою

                                                для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас),

                                           розробленою під керівництвом О.Я. Савченко,

                                                                  затвердженою наказом МОН України  від 12.08.2022 №743

Навчальний план І  ступеню (початкова школа)

 Дубов’язівського ліцею

Дубов'язівської селищної ради Конотопського району Сумської області

2024/2025н.р.