Новини

Не виходьте на лід під час сильного перепаду температури й потепління.
Якщо товщина та міцність льоду невідомі — не ступайте на нього.
Переходьте водойми тільки в спеціально позначених та обладнаних для цього місцях.
За потреби виходити на лід можна лише за стійкої морозної температури.
Візьміть із собою палицю для перевірки міцності льоду.
Не перевіряйте товщину криги ударами ніг.
Не збирайтеся великими групами в одному місці на кризі.
Якщо лід почав тріщати — негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду.
Оминайте ділянки, вкриті товстим шаром снігу (там тонший лід).
Не вживайте спиртні напої біля водойм.
Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та спеціально облаштованих місцях.
Пояснюйте дітям про небезпеку тонкої криги та пильнуйте за їхнім дозвіллям.

Анцибор Валерію
(учитель – Мозгова Олена Володимирівна).
Повидиш Валерію
(учитель – Беседа Жанна Миколаївна).
Так тримати ! Не зупиняємося на досягнутому

А хто ж вигадав такий зручний і, здавалося б, простісінький винахід? Першу штучну соломинку для коктейлю придумав Марвін Стоун, власник фабрики з виробництва паперових сигаретних мундштуків. Зараз щорічно виготовляється мільярди соломинок для коктейлів та різноманітних напоїв, переважно пластикових, шкідливих для нашого довкілля. Але ми будемо вітати прихильників паперових соломинок,більш екологічних, адже першу, паперову соломинку для коктейля придумав Марвін Стоун, хазяїн фабрики по виробництву паперових сигаретних мундштуків. Лушпиння від справжньої соломинки в коктейлі дратувало його, тому, взявши смужку паперу, Стоун змастив її край клеєм, накрутив «ґвинтом» на олівець, а потім зняв отриману трубочку. Проте пити коктейль через таку трубочку було доволі незручно, адже папір дуже швидко стає мокрим. Вихід знайшовся через кілька днів, коли чоловікові принесли посилку з маркою зі щільного манільського паперу. Марка дуже сподобалась Стоуну. Покрутивши її в руках, чоловік подумав, а чому б не виготовляти трубочки з манільського паперу?! Лишалася тільки одна проблема: якого діаметру робити соломинки? Занадто вузька трубочка не дозволятиме легко піднімати напій зі склянки вгору. Заширока може пропустити лимонну кісточку, адже часто до складу коктейлів входив свіжо віджатий лимонний сік. Тож Стоун обрав такий діаметр соломинки, щоб через неї не можна було випадково «втягнути» кісточку від лимона.
3 січня 1888 року у Вашингтоні Стоун запатентував соломинку для коктейля.
Тож святкуємо 135 день народження цього простого, але такого геніального винаходу! Все геніальне придумано просто! А у тебе є геніальні ідеї? Можливо саме на твій винахід чекає людство. Хочеш дізнатися більше про це? То крокуй за посиланням

Канікули для школярів – це багато вільного часу, який вони із задоволенням проводять на свіжому повітрі, катаються на ковзанах, санках та грають у різноманітні ігри зі снігом.
Тож, нагадаємо правила організації безпечного дозвілля дітей .
намагайтеся не залишати дітей без нагляду, будьте уважними до них та їхньої поведінки;
якщо дитину доводиться залишити вдома саму — проведіть інструктаж із техніки безпеки та залиште номери, за якими можна звертатися по допомогу;
контролюйте коло друзів ваших дітей, зберіть контакти для зв’язку;
не залишайте гострі, ріжучі предмети й сірники у легкодоступному для дітей місці. Не дозволяйте їм використовувати петарди й феєрверки;
відпускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй Правила дорожнього руху;
при переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машин, або тільки тоді, як транспортні засоби вже зупинилися;
подбайте про світловідбивальні елементи на верхньому одязі своїх дітей — це зробить їх помітними для водіїв у темряві або в умовах обмеженої видимості;
наголошуйте, що категорично забороняється ходити на водоймах, які вкриті кригою. Тонкий лід – це велика небезпека для здоров’я і життя;
застерігайте дітей бути обережними під час катання на санчатах, лижах, ковзанах;
нагадайте дітям про правила безпеки під час повітряної тривоги та виявлення підозрілих предметів на вулиці.
Безпечних зимових канікул

З Прийдешнім Вас Новим 2023роком! Роком Миру та Перемоги! Бажаю Вам та Вашим родинам міцного здоров'я, добра, достатку та спокою і нехай усі Ваші мрії та бажання обов'язково збуваються!
Щиро бажаю, аби любов, щастя, благополуччя та радість панували у кожній домівці та всій Україні!

Новорічні свята чекають усі із нетерпінням, адже це пора веселих розваг та подарунків. Це здійснення мрій, надії і віри у краще майбутнє! Сьогоднішній день у Дубов'язівському ліцеї був насичений радісними та приємними подіями.
Дякуємо за святковий настрій і чудові подарунки Дубов'язівська селищна рада та ТОВ "БІО ЛАТ".
Сердечно вітаємо всіх із прийдешніми святами!!! Бажаємо миру і благополуччя, здоров’я, оптимізму, віри, надії і любові у серці. Нехай у кожній оселі дзвенить дитячий сміх, а в Україні настане мир і спокій! Віримо, що 2023 рік буде роком нашої ПЕРЕМОГИ!!!

Вирізання візерунків з паперу – це дуже давнє мистецтво, яке зустрічається у різних народів. Воно виникло, мабуть, в Китаї, де в 105 році Цай Лун винайшов папір. Оскільки новий матеріал був надзвичайно дорогим, оригінальне різьблення з нього було розвагою тільки імператорського двору. Китайські модниці і придворні красуні прикрашали свої обличчя та зачіски паперовими картинками.
Пізніше, в XIII-XVII століттях, коли вартість паперу значно знизилася, і він став більш доступним, мистецтво вирізання розповсюдилося серед простого народу, перетворившись в один із видів традиційного народного декоративно-прикладного мистецтва Китаю, який отримав назву «цзяньчжи».
Сьогодні сніжинки з паперу вирізають у всіх країнах світу. Це цікаве мистецтво прижилося і в Україні. Вирізання сніжинок стало родинною традицією багатьох українців під час Новорічних свят. Якщо ви ще не знайомі з цим видом мистецтва, долучайтеся! За посиланням на вас чекають чудові майстер-класи та добірка книжок

Змайструвати годівничку можна навіть з порожньої пляшки, а поживний корм знайдеться у кожній домівці.
Як зробити годівничку та що туди класти?
Найпростіше, як можна допомогти пташкам взимку, це насипати насіння у годівничку. Як її правильно зробити? Це може бути порожня пластикова чи картонна пляшка з-під води чи молока, у якій ви виріжете віконечко. Краї вирізаних віконечок обов’язково треба заклеїти скотчем чи пластирем, щоб пташки не порізались об гості краї.
Такі годівнички – це найпростіший варіант, який ви можете зробити з підручних матеріалів і залучити до цього дітей. Великі та відкриті годівниці краще не робити, оскільки корм з них часто з’їдають голуби, у яких і так немає проблем з їжею, а маленькі пташки залишатимуться ні з чим.
Якщо ви починаєте підгодовувати пташок, то це треба робити регулярно, а самі годівниці час від часу треба мити.
Що туди класти? Птахів можна підгодовувати різноманітним насінням та горіхами, але важливо, щоб воно було сире, тобто не солене та не смажене. Також можна використовувати зерно: пшеницю, овес, ячмінь, жито.. але лише у сирому виді, варені каші не варто класти у годівниці. Також у годівнички не можна класти хліб.
Бережіть птахів! Годуйте їх взимку! Повісьте біля свого будинку годівницю і спостерігайте за пернатими гостями.

Микола жив у місті Патара, у Малій Азії. Народився він в 280 році в родині багатих і благочестивих батьків Феофана і Нонни. Дядько Миколи був єпископом патарським. Юнак зростав у любові і добрі, але його глибоко засмучувала навколишня бідність і убогість городян. Він, як міг, допомагав бідним сім'ям, дітям-сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, він ночами розносив їжу, одяг, ласощі і клав на порозі бідних будинків. Згодом люди дізналися про благодійника і вже відкрито йшли до нього зі своїми бідами і проблемами.
Ще в юному віці він став батьком для сиріт, милостивим подавцем для бідних, в біді – помічником, в горі – утішником. Микола залишив світське життя і віддався службі Господу. Продав після смерті батьків все добро, гроші роздав убогим і жебракам, а сам відправився паломником в Палестину. Повернувшись, став священиком в місті Міри, а згодом – єпископом.
Святий Миколай – образ, який асоціюється з високими людськими моральними цінностями, глибокою вірою в Бога і праведність існування на землі. Не гроші, а любов, порядність, доброчесність і благородство правлять світом.
Вітаємо всіх з Днем Святого Миколая! Нехай це свято перетвориться на справжнє диво.
Нехай цей день вселить в нас любов і надихне на добрі справи і милосердя, нехай подарує нам віру у здійснення наших найзаповітніших бажань!
Для святкового сімейного дозвілля у нагоді буде чудова добірка книжок, та цікаві мультики про традиції святкування цього свята в інших країнах

Вже не одне століття чайний напій зігріває серця багатьох людей на планеті. Це напій з багатою історією, яка триває багато років, і корінням веде в сиву давнину. Виявляється у чаю є своє свято.
15 грудня відзначають Міжнародний день чаю. Ця дата обрана не випадково, як нагадування про події двохсотлітньої давнини в Америці, які вивели на новий рівень торгівлю чаєм і привели до американської революції. Це так зване «Бостонське чаювання».
Після довгих і неодноразових обговорень рішення відзначати «Міжнародний день чаю» було прийнято на Всесвітньому громадському форумі, що проходив у 2004 р. в індійському місті Мумбай і у 2005 р. в Бразилії, Порт Алегре. Також в цей час оприлюднили Світову Декларацію Прав працівників чайної індустрії.
Чай – це напій, без якого неможливо уявити жодного дня: його п’ють на сніданок, обід, вечерю і в перервах між прийомами їжі.
А ви вже пили чай сьогодні?
Цікаві факти про чай
1. Схід п'є чай більше 5 тисяч років. А Захід - всього лише трохи більше 400.
2. До 1800-х років кубики чаю використовувалися в Сибіру як гроші.
3. Чай - національний напій Ірану і Афганістану.
4. Існує понад 1500 видів чаю.
5. Найбільше чаю виробляє Китай, від нього майже не відстає Індія.
6. Після води, чай - найбільш споживаний напій на Землі.
7. У Китаї чорний чай називається червоним.
8. Найдорожче в світі чаювання пропонує готель «Рітц Карлтон» в Гонконзі. Чай на двох там коштує майже 9 тисяч доларів.
9. Чорний чай складає близько 75% всього споживаного в світі.
10. Довгий час в Англію чай доставлявся контрабандою і продавався в закритих кав'ярнях, куди допускалися лише чоловіки.
11. «Lipton» - найпопулярніша в світі марка чаю.
12. В США виробником чаю є Південна Кароліна - єдиний штат з чайною плантацією.
13. Вважається, що дубильна кислота в чорному чаї може допомогти видалити бородавки.
14. Чайні таніни сприяють зупинці кровотечі і перешкоджають розвитку запалення.
15. Легенда свідчить, що чай був винайдений в 2737 році до нашої ери, коли другий імператор Китаю Шень Нинг випадково впустив чайне листя в окріп.
16. Більшу частину чаю у світі вирощують в гірських тропічних регіонах.

Сьогодні, 14 грудня, День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ця подія стала справжньою національною трагедією, наслідки якої ми відчуваємо й досі. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер з пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх чоловіків та жінок — пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків та інших людей, які виявили жертовність та високий патріотизм, зупиняючи техногенну катастрофу. Тож сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із нестихаючим болем у серці згадуємо тих, хто поклав свої життя у боротьбі з ядерною смертю. Тих, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Хай залишаться в минулому й ніколи не повторяться ці події, а пам’ять про них навчить нас цінувати мир та спокій.

В День благодійності хочеться згадати про
тих, кому не байдужі чужі долі.. Нехай
чуйність і співчуття допомагають знаходити
можливості, а ваші добрі справи освітлюють
ваше життя і життя інших.. Не забувайте про
допомогу ближнім, даруйте їм любов і
радість! Нехай ваші маленькі справи будуть
для інших великими.. Нехай в цьому світі
буде набагато більше чуйних людей!

Українська хустка
А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
Тож за турботу їх усі любили:
І прикрашали, як могли, усі.
Хустки яскраві діточки носили,
А вже темніші — вдови, бабусі…
Та всі любили хустинки з квітками,
Щоб маками і ружами цвіли…
Тому хустки були завжди з жінками,
Як навіть в путь останню їх вели…
Краса в хустині нашій споконвічна,
Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.

Дорогі наші захисники України! Ми вдячні вам за мужність, силу, витривалість, патріотизм. За те, що ви ціною свого здоров’я та життя бороните кордони України та захищаєте її інтереси; твердо тримаєте позиції та відбиваєте напади ворогів, щоб ми могли жити в затишних оселях та працювати. Виробите все можливе, щоб ми мали можливість жити в мирній, заможній, вільній країні!

Сьогодні свято у кожного, хто хоча б раз за покликом серця допомагав людям, не чекаючи подяк, нагород і визнання.
В Україні волонтерський рух став справді унікальним явищем.
Волонтери фактично створили мобільну резервну армію, яка допомогла регулярній армії та добровольцям зупинити ворога.
Тому подвиг волонтерів, як і подвиг військових, будуть пам’ятати завжди.
Життєво важлива праця волонтерів у складний воєнний час. В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Наразі в країні триває війна, у якій бере участь дуже багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням.
Зичимо усім волонтерам здоров’я, миру після перемоги над ворогом, Божої допомоги!
Слава Україні!
Слава українським волонтерам!

Мандрівний філософ, просвітник та гуманіст Григорій Сковорода вперше побачив світ у містечку Чорнухи Лубенського полку (нині Полтавська область) у сім’ї малоземельного козака Сави та його дружини Пелагії.
Ще змалку хлопець виявляв неабиякі здібності, тому батько відвіз його на навчання у Києво-Могилянську академію. Там він проявив потяг до поезії, музики, співу, малювання та театрального мистецтва.
В академії Сковорода отримав знання з поезії і практичні навички у віршуванні, вивчав грецьку, давньоєврейську та латинську мови, саме тут він зацікавився філософією. Але згодом він змушений був залишити академію і поїхати до Петербурга, бо був зарахований співаком придворної хорової капели. Як тільки випала нагода, Сковорода у складі «Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору» прямує до Європи (Угорщини, Словаччини, Австрії). Своє перебування там використовував для навчання, намагався знайомитися з людьми, які були славні вченістю й знаннями.
Після повернення в Україну Григорій Савич почав викладати поетику в Переяславській колегії. Маючи обширні і значно більші знання, ніж давали тогочасні навчальні заклади, Сковорода написав курс поетики по-новому. Це не сподобалося переяславському єпископу, і внаслідок подальшого конфлікту, Сковорода змушений був покинути Переяславську колегію.
Григорій Савич знову повернувся в Києво-Могилянську академію й почав учитися в класі богослов’я, проте повного курсу не закінчив, бо його як найкращого студента академії взяли домашнім учителем для сина багатого поміщика в село Ковраї на Переяславщині.
Роки проведені в Ковраях, були чи не найкращими в житті філософа. Тут він глибоко проник у думи й сподівання та почав займатися поезією, і саме тут Сковорода написав більшу частину збірки “Сад божественних пісень”.
Після Ковраїв філософ подався на Слобожанщину, де протягом десяти років був викладачем поетики, етики, синтаксими та грецької мови у Харківському колегіумі. Саме тут він і познайомився з Михайлом Ковалинським, який став його другом на все життя.
До харківського періоду належать знамениті “Байки харківські”. Тут він привернув до себе увагу простим та скромним життям: одягався пристойно, але просто, харчувався лише один раз на день без риби та м’яса, спав не більше чотирьох годин, завжди був рухливим та бадьорим, “мав набожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів”.
Григорій Савич категорично відмовився приймати чернечий стан, а на всі умовляння дуже різко відповідав: “Хіба ви хочете, щоб я помножив число фарисеїв? Їжте жирно, пийте солодко, одягайтеся м’яко і будьте ченцями!”
Під час праці в Харківському колегіумі склалися несприятливі обставини через конфлікти з представниками влади і тодішніми освітніми управлінцями. Зрештою, Сковороду таки звільнили з колегіуму, і це було його останнім офіційним місцем роботи.
Відтоді останні 25 років свого життя він був мандрівним філософом, без сталого місця проживання і без постійної роботи. Лівобережжя України, Приазов’я, Воронежчина, Курщина, Орлровщина були місцями перебування “мандрівного університету” України, де він жив, навчав та творив. Саме на цей період життя припадає розквіт його творчості.
Останній рік свого життя Григорій Сковорода перебував у Іванівці. Помер на світанку в неділю 9 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1794 року в селі Іванівка (зараз Сковородинівка Золочівського району на Харківщині) в маєтку знайомого поміщика А. Ковалевського. Перед смертю заповів, щоб його похоронили біля гаю і зробили на могилі напис “Світ ловив мене, та не спіймав”.

Це голландська колекція: тюльпанів, нарцисів, лілій, крокусів, гіацинтів...
Здобувачі освіти спільно з учителями висадили всі цибулинки на клумбі біля Дубов'язівського ліцею.
Чекаємо весну, щоб на власні очі побачити дивовижно красиві квіти, які виростили власноруч.
Дякуємо Flowers4school та осаціації квіткових виробників Нідерландів та України за можливість озеленити та прикрасити територію нашого навчального закладу!!!

ВООЗ проголосила СНІД однією з найважливіших та трагічних проблем, які виникли перед людством в кінці ХХ століття. Потрібно знати, що ця проблема має безпосереднє відношення до кожного із нас, без виключення. Україна є лідером в Європі по розповсюдженню ВІЛ та займає одне із перших місць по кількості ВІЛ-інфікованої молоді. Профілактика ВІЛ/СНІДу - це здоровий спосіб життя.
До вашої уваги бібліотечний аларм-інформер «СНІД — ворог непомітний, але смертельний»