21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ.

Мова - найбільша духовна цінність.

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові. А найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

МОВА – ЦЕ МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ НАШОГО НАРОДУ, ЙОГО ІСТОРІЯ, ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ.

Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди.

Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає навіть від самої людини. Так само на шляху кожного народу і його мови лягали смутні перешкоди: війни, суперечки, жорстокі тирани та нелюдські закони. Тому варто пам’ятати тих відважних, сильних духом і небайдужих людей, які ціною свого життя не дали знищити нашу мову. Безсмертні душі цих людей не дозволили ворогам принизити і поставити українську мову на коліна. Вони піднесли її до небачених вершин і показали всьому світу, що наша рідна мова – це дійсно честь і гідність всього народу!

З тих далеких часів і дотепер мова все більше і більше проникає в наші серця і дарує кожному чарівні дивоквіти, які приносять радість, спокій і насолоду. Тому давайте збережемо цей дорогоцінний дарунок і для наших дітей! Щоб вони теж могли радіти і пам’ятати, яким тернистим шляхом він до них потрапили.

Мова – це не тільки героїчне минуле, це і наше майбутнє і майбутнє нашої країни!